Игрок 5840·Не рекомендует·18 ч в игре

10/10 game but ubisoft decides to make the absolute most garbage launcher and everytime you launch the game (even on steam) you have to log in on your ubi account, i logged in twice and my account got suspended

Игрок 0298·Рекомендует·36 ч в игре

Нарешті фінал історії Еціо, а що ще цікавіше — Альтаїра. Трішки підсивілий Еціо, у пошуках секретів, які свого часу намагався знайти ще його батько, прибуває до Масьяфу. Його мета — знайти легендарну бібліотеку Альтаїра. Але є одна проблема: фортеця асасинів уже захоплена тамплієрами. Після короткого, але смертоносного знайомства з місцевими ворогами Еціо дізнається, що бібліотека замкнена на ключі. Їх заховали багато років тому, а один із них випадково знайшли після землетрусу. Тож Еціо вирушає до Стамбула на пошуки решти ключів. Там його зустрічає лідер місцевих асасинів Юсуф Тазім, який швидко вводить його в курс справ. Війська султана не дуже полюбляють місцевих тамплієрів, яких тут називають візантійцями. Тому в місті маємо одразу три сторони, і всі між собою ворогують. Сам Стамбул — чудове місто, яке приємно досліджувати. У Еціо є власне завдання — знайти ключі від бібліотеки, але водночас він хоче допомогти місцевим асасинам. Зрештою ці дві справи об’єднаються, але це вже буде трохи пізніше. А найцікавіше те, що самі ключі виявляються дуже незвичними. Усередині них зберігаються спогади Альтаїра про найважливіші моменти його життя. І завдяки цим ключам Еціо поступово дізнається історію легендарного асасина. Ну а Дезмонд після подій минулої частини впав у кому. Тепер йому потрібно буквально зібрати свою менталку докупи за допомогою Анімусу. І допомогти йому в цьому намагається Проєкт 16. Де ми є: Більша частина гри проходить у величезному Константинополі (Стамбулі). Місто справді велике, але має досить дивні й заплутані вулички, тому часом тупо простіше бігати по дахах 😅 Також ми побуваємо у фортеці Масьяф та її околицях. А ще відвідаємо кілька інших локацій, куди Еціо вирушатиме в пошуках ключів від бібліотеки Альтаїра. Що нового? Якщо чесно, змін у грі не надто багато. Багато механік просто перенесли з минулої частини майже без змін. Економіка залишилася практично такою ж. Єдине, що гроші тепер більше не падають на рахунок під час проходження місій. Зброю трохи оновили, хоча здебільшого вона просто отримала вигляд, який краще підходить під місцевість. Багато зброї взагалі перекочувало з минулої частини. Також додали нову броню. З'явилася можливість самостійно вибирати, яка зброя ближнього бою, а яка дистанційна буде активною. Також змінили подвійні приховані клинки. Тепер один із них замінили на ніж-гак. За допомогою нього можна швидше лазити, а ще їздити по мотузках. Останнє, до речі, прикольна штука. Додали й нові бойові прийоми з гаком, але я ними майже не користувався. А ось чого додали справді багато, так це бомб. Вони різні, і їх потрібно самостійно збирати, підбираючи складники під свої потреби. Є тактичні, смертельні та диверсійні бомби. Особисто я ними майже не користувався, окрім димових. Арбалет, на щастя, залишили. Дякую, Ubisoft 😅 Братство асасинів теж нікуди не поділося. Тепер у ньому більше рівнів і завдань. Асасини допомагають утримувати захоплені райони міста. Але тепер тамплієри можуть спробувати повернути район назад. У такому випадку починається оборона: ми виставляємо барикади, керуємо власною армією асасинів та використовуємо артилерію. Чудове місто І от тепер про те, що мене реально бісило. Нова анімація бою. 🤦‍♂️ Фух, як же багато непотрібних рухів виконує Еціо, ще й половина може відбуватися в слоу-мо. Активності: А от тут у мене відчуття, що майже все зменшилось. Додаткових завдань стало значно менше. Є два фракційних завдань і їхні виклики, як у минулій частині. Також є завдання асасинів, пов'язані з утриманням районів. Ще можна займатися пошуком книжок. Але механіка максимально проста: залазимо на високу точку огляду, знаходимо з неї книжку, а потім просто йдемо її забирати. І все. Скрині теж нікуди не поділися, але їх стало ще менше. Ну і, звісно, є фрагменти Анімусу. Їх аж 100 штук, бо куди ж без колекційних предметів у Assassin's Creed. 😅 Для отримання найкращої броні потрібно зібрати 10 сторінок, які просто розкидані по всьому місту. Загалом активностей стало помітно менше, і порівняно з минулою частиною гра вже не так сильно закидає тебе різними додатковими справами. Проблема: Ubisoft Connect. Постійно потрібно вводити пароль, який ще й постійно змушують змінювати. Це просто п и з д е ц ь Якщо коротко: ✅️ Плюси: ▫️ Логічне завершення історій Еціо та Альтаїра ▫️ Атмосферно і гарно ▫️ Великий арсенал зброї та інструментів ❌️ Мінуси: ▫️ Занадто довгі анімації бою ▫️ Непотрібне слоумо ▫️ У грі майже нічого нового ▫️ Ubisoft Connect 🌟 Оцінка: 6/10.

Игрок 8775·Не рекомендует·10 ч в игре

Do NOT buy this game from Ubisoft. I just spent 10 hours playing, was having a grand time, and the game completely froze my PC. Ok, fine, not the first time its happened so far. So I reboot my PC like normal. Except my save file is now gone. And I tried multiple things to get it back, and none of them worked. So ♥♥♥♥ you Ubisoft and your broken ass launcher that can't figure out how to cloud save to save its life. Also, the DLC and one of the main tenets of the game is unplayable because Ubisoft is greedy and sucks and won't fix any of their ♥♥♥♥. Hope they go out of business, I swear I have a problem with every game they make. Torrent this ♥♥♥♥♥♥♥ game, please, I beg you. Do not give them a dime.

Игрок 1434·Рекомендует·16 ч в игре

Best of the trio IMO, really good story, nice location, great graphics, and really nice background audio. Some minor quibbles, especially not being able to skip the end credits, and the stupid Ubislop Connect thing that forces password input every reboot.

Игрок 1034·Рекомендует·51 ч в игре

8.5/10 启示录聚焦于老年艾吉奥的故事，用很多记忆碎片为阿泰尔的故事和刺客信条世界观做出了更多的补充。本作地图带我们来到了亚欧的交界点城市君士坦丁堡—伊斯坦布尔，一个宗教东西方文化碰撞又造就了它独特文化的城市。钩爪的出现让攀爬更是成为一种享受，动作流畅，炸弹的增加让每次战斗的可玩性大大提高了。启示录的故事并不长挫败了某位其实为圣殿骑士的苏丹的故事，并且找寻阿泰尔遗留下来的圆盘解密故事，这为艾吉奥和阿泰尔的故事划上了句号，向你们致敬,两位最伟大的导师。值得推荐

Игрок 3330·Рекомендует·81 ч в игре

Assassin's Creed Revelations - это финальная игра про Эцио Аудиторе да Фиренце. Действия происходят в Константинополе или как его ещё называют Стамбул (Османская империя) в XV веке. Византийские Тамплиеры хотят захватить Константинополь, чтобы возродить Византийскую Империю. Но всё это фон, в этой игре главная цель Эцио Аудиторе да Фиренце - Великого Магистра ордена Ассасинов найти печати (ключи), которые открывают дверь в библиотеку Альтаира под замком Масиафа, где находятся знания. На пути поиска ключей Эцио придётся встретить исторические личности, такие как Сулейман, убить невероятное количество стражников, которые слепо верят Тамплиерам, а также его ждут неожиданные повороты, предательства, убийства невиновных, а также потеря верных братьев по братству.

Игрок 0912·Рекомендует·55 ч в игре

✦ INTRODUCTION Nobody actually reads long reviews anymore so, hi! :D Grab a popcorn. Now, Revelations is a strange game because it is simultaneously one of the most ridiculous and one of the most sincere entries in the entire Assassin’s Creed series. Yes it is another Ubisoft historical tourism simulator where you climb buildings, stab increasingly concerned men in increasingly elaborate outfits, collect enormous quantities of meaningless objects, and occasionally remember that there is supposed to be a plot. Underneath all that, however, is a surprisingly melancholic game about aging, legacy, mortality, and the deeply inconvenient discovery that eventually you have to stop doing things. ✦ THE TERRIBLE BURDEN OF HAVING BEEN ALIVE Ezio Auditore is old now. Not “needs help getting out of a chair” old, obviously. This is still Assassin’s Creed, so he is perfectly capable of jumping between rooftops like a man who has never heard of osteoporosis. But he is old enough for the game to finally acknowledge something rather important: this man has spent most of his adult life killing people because of a feud he inherited as a teenager. He arrives in Constantinople searching for answers, expecting to uncover some profound secret buried beneath history, and instead discovers the traditional Assassin’s Creed experience: ancient civilization, political intrigue, mysterious artifacts, and approximately nine billion heavily armed men who apparently have nothing better to do. And Constantinople is fantastic. It might be one of the most immediately enjoyable settings in the series, partly because it feels like an actual place rather than a giant collection of historical landmarks arranged specifically for the convenience of a man with a hidden blade. The city is colourful, dense and alive, and Ezio moves through it with the comfortable confidence of someone who has been doing this for decades. The game understands that this is his final adventure, so there is something strangely pleasant about simply watching him exist. He is no longer desperately trying to prove himself. He is not the angry young man from Assassin’s Creed II, nor the revolutionary figure from Brotherhood. He is just Ezio. Sofia is particularly important because their relationship is so refreshingly normal. She isn't secretly an assassin, nor the last descendant of an ancient bloodline. She's simply someone Ezio meets and grows fond of. After three games of conspiracies, murder, revenge and ancient technology, the idea that this legendary assassin might simply want to spend time with someone he likes is almost revolutionary. Then there is Altair. Altair was the protagonist of the first game, back when Assassin's Creed was considerably a bit more interested in philosophy than it was in making you collect 847 feathers. Young Altair was arrogant, impatient and convinced that being extremely good at stabbing people meant he understood the world. Over the course of his life, he becomes something far more interesting: a man who understands that knowledge does not make you immortal, wisdom does not protect you from grief, and eventually even the greatest person in the room becomes an old man sitting alone with his memories. ✦ NOTHING MATTERS, BE NICE And this is the central idea of Revelations: everyone is temporary. The Assassins want freedom. The Templars want order. Empires want permanence. Kings want monuments. Ezio wants answers. Altair wants knowledge. Desmond wants to understand what is happening to him. Everybody is desperately trying to find something that will make their existence matter after they're gone, and Revelations quietly points out that they are all going to die anyway. The difference is what they do while they are alive. This is why Ezio's ending works so well. His story doesn't conclude with him becoming the greatest assassin who ever lived. He doesn't uncover some magical truth that finally explains the universe. He simply realizes that he has done enough. He has loved people, lost people, killed people, made mistakes, learned from them, and eventually reached the point where he can put the blade down. That is ultimately why I like Revelations more than I think I should. ✦ CLOSING THOUGHTS It is messy. It has strange mechanics, inconsistent pacing, unnecessary distractions, and enough collectibles to make you wonder whether Ezio's true enemy was actually the concept of free time. But beneath the Ubisoft machinery is a remarkably sincere story about saying goodbye. Ezio walks through Constantinople as a man who has already lived most of his life. Altair appears as a memory of what Ezio could become. Desmond stands somewhere between them, still trying to figure out what kind of person he is going to be. Three different men at three different points in their lives, all connected by the same uncomfortable fact: none of them gets to stay forever. And that's why the final moments hit as hard as they do. Revelations doesn't tell us that life has a grand secret waiting at the end. It doesn't offer immortality. It doesn't provide some cosmic explanation for why any of this matters. It simply suggests that maybe the point was never to find an answer. Maybe the point was the people you met while looking for one. Which is a beautiful thought. Unfortunately, Ubisoft also gave Ezio a hookblade. The hookblade has two parts. The hook. And the blade.

Игрок 4047·Рекомендует·51 ч в игре

Неймовірна гра, одна з найкращих в серії ассасінів. Длс говно, в особливості трабли в його установці