Игрок 1526·Рекомендует·21 ч в игре

Duskfade is a representation of everything that is right with modern indie games, a game with charm, a unique story, enjoyable platfroming to the likes of Classic Ratchet & Clank games and a runtime that is not too short nor too long for the asking price. I genuinely really enjoyed this game in all it's aspects, setpiece design was amazing, characters and lore was interesting and unique albeit a bit clichê even though there is absolutely no problem if you take in consideration this can be enjoyed at all ages. This has been a year where I've been investing heavily and buying a bunch of Indie games and this is one where I'd give my definite seal of recommendation. We need more of this!

Игрок 9054·Рекомендует·18 ч в игре

Uma bela nostalgia do PS2 Aqui você incorpora o neto de um relojoeiro que a cada engrenagem, ponteiro, porca, parafuso e bateria te ensina mais sobre a vida... A lore não é profunda, mas faz bem seu papel. A gameplay é divertida e progride de acordo com o ritmo do jogo. Como um bom jogo de plataforma 3D, existem diversos desafios na movimentação enquanto explora os cenários. Os cenários vão, certamente, render boas prints! O jogo é agradável, acho que vale cada centavo.

Игрок 4957·Рекомендует·9 ч в игре

Juegazo tremendo, terminado en unas 9 horas, aunque me falta bastante para el 100%. Plataformas 3d de los clásicos, con una movilidad del personaje desde el min 1 brutal, control exquisito, banda sonora maravillosa y una jugabilidad exquisita, coleccionables y habilidades del personaje, personalización tanto de armas como del propio prota y un diseño de niveles espectacular. 10/10

Игрок 5774·Рекомендует·17 ч в игре

Having finished the game, I would give Duskfade a solid 7/10; I've enjoyed the platforming sections, the scenery is beautiful with a wide selection of areas to explore, and of course I enjoyed seeping in the nostalgia of old PS games era, with the most noticable being, of course, Kingdom Hearts. But I feel like the combat is only really servicable for the game and doesn't expand much, and many of the collectables are only to cash in for flavor items, like in-game played OSTs and cards of characters; nothing bad, but I stopped going out of my way to collect them eventually. I would say that if you're a fan of the old styled PS2/3 games and you have the money to spare, I would recommend giving Duskfade a try. It's not an instant classic for me, but again, it's enjoyable to just feel the old school charm that has influenced the game so much.

Игрок 4116·Рекомендует·23 ч в игре

Duskfade відчувається немов рімейк якогось неіснуючого екшн-платформера з PS2, враховуючи всі крайні точки цього твердження. Рімейк гри, яку, чи то через простіше відношення до медіа тих часів, чи то через замилені ностальгією спогади, пам'ятають як культову класику жанру завдяки своєму левелдизайну, шарму та чаруючій атмосфері, навіть попри неглибоку бойову систему чи репетативний платформинг. От тільки це не рімейк. В інді сегменті зараз дещо популярніше робити платформери сконцентрованими на експресивному мувменті, але Duskfade дивиться в сторону більш лінійних наративно-орієнтованих колектотонів, де простір творчого підходу до подолання перешкод поступається у важливості пошуку правильного вирішення платформерних секцій, та його виконання. Хоч цей формат і знаходиться на протилежному спектрі жанру, особисто для мене він не стає автоматично менш цікавим. Незважаючи на те що я люблю експресивні платформери за можливість пошуку свого власного стилю пересування, більшість із них стає занадто легкими як тільки мені вдається розгадати найцікавіший і найефективніший спосіб їх проходити. Duskfade же, попри непоганий інструментарій рухів та здібностей протагоніста, зосереджується більше на елементі виконання, створюючи помірний челендж протягом всього проходження, через що ніколи не скочувалась у бездумне натискання клавіш. Непогано додають інтересу й бої. Хоч вони й не є надто комплексними чи складними навіть на високому рівні складності, сам процес приємний, бо винагороджує вдумливий підхід швидкими та видовищними перемогами. Тобто замість того, щоб збивати темп платформингу, вони його розбавляють, принаймні якщо ви добре граєте. Цікаво, що платформинг виконує аналогічну роль відносно битв із босами. Майже кожна з них містить якісь коротенькі секції, де вам потрібно швидко зрозуміти куди як і навіщо добратись по платформах що з'являються на арені. Що ж мене здивувало, так це тон самої гри. Зазвичай від цього жанру я очікую якоїсь фонової оповіді про порятунок королівства, але Duskfade це навпаки особиста і при цьому широка алюзія на те як саме люди вчаться приймати смертність, свою та своїх близьких, як незмінний та непорушний закон всесвіту. Сама ж алюзія загорнута у постапокаліпсис, в якому багато років тому майже все людство вимерло разом дванадцятьма своїми божествами, а протагоніст зі своєю сестрою намагаються буквально пробитись через стадії прийняття утрати. Стара як світ тема, але від цього не менш актуальна. Все у грі виконано достатньо добре і при цьому недостатньо погано. Складно предметно пояснити на яких саме речах проявляється це "погано", тому я й незграбно засунув все це у метафору про старі екшн-платформери. Погані та хороші речі, які ви можете уявити про таку гру, в тому чи іншому вигляді присутні у Duskfade. Може це і звучить як щось погане чи неоднозначне, але особисто мені від всього цього було якось... тепло. Не певен, чи це через ностальгію за якимось конкретним періодом мого життя, тему самої гри, її неймовірний візуал чи той факт, що досліджувати її було банально цікаво... Але ця теплота, про наявність якої у нашому житті ми часто забуваємо, завжди десь є, потім щезає, а потім з'являється знову. У листі, що от от опаде. У вітрі, який щойно подув і вже щез. На обличчях наших близьких. Покійних та ще живих.

Игрок 8543·Рекомендует·12 ч в игре

Are you looking for a PS2 game? You found it. Duskfade gives the appearance of a Kingdom Hearts game but it really plays more like a melee Ratchet and Clank. I recommend it, especially if you know going in that you are getting more of a PS2 B games with all it's quirks. Pros: - Presentation - Gameplay feel - Bosses Battles Cons: - Stale Progression - Gated exploration (Have to revisit the zones after you get ALL powerups) - Unrewarding exploration (Often rewarded with currency that is very easy to be maxed out on)

Игрок 9228·Рекомендует·12 ч в игре

- Plataformas 3D de acción por un mundo maravilloso - Duskfade supone la consolidación del equipo de Weird Beluga tras Clid the Snail. Desde aquel juego del caracol esta gente ha sabido dar un empujón interesante a cómo se debería hacer y presentar un videojuego, así que suple con creces todo aquello que pudiéramos echar de menos desde su debut. Hablamos de un plataformas 3D bien enfocado en el salto y en las distintas facultades que irá ganando el personaje, siendo una mezcla curiosa entre varios clásicos del mundillo PS2 como Ratchet & Clank, Jak & Daxter, Kingdom Hearts o incluso algún clásico de Nintendo del que puede respirarse algo dentro, incluso. 4 mundos bien diferenciados y la ciudad central serán los mapas a recorrer, con una historia sencilla como las de antes y contada de la misma manera, contando con algún cliché moderno típico como audios que habrá repartidos por los mapas. La exploración es estimulante y competente, siempre quedándonos ganas de regresar a los sitios una vez tengamos los poderes correspondientes. Destaco el mapa de la Academia de Relojeros como el mejor del juego en todo sentido. El set plataformero en general es muy variado y aprovecha bien todas las facultades, yendo de menos a más y combinando todo gradualmente. El combate sin ser lo mejor del juego cumple sobradamente y va a bastante más en los jefes, que son la guinda combativa pero también plataformera, ya que cada combate exigirá ambas disciplinas. De vez en cuando los jefes quedan en un modo espera, llenándose el escenario de plataformas. Esta forma de derrotar jefes recuerda un montón a cómo eran las peleas en los videojuegos de acción hace dos décadas. Se nota qué han querido decirnos los autores, y es que el plataformeo también conforma la acción en los juegos de acción. Saltar también es al fin y al cabo algo tenso y estimulante si se hace bajo las presiones adecuadas, algo conseguido aquí. Como pegas considero que hay un desequilibrio en algunos de los poderes, tanto por arriba como por abajo en utilidad (unos demasiado útiles e incluso abusivos frente a otros que claramente lo son mucho menos). La capa combativa contra enemigos normales (frente a multitudes) funciona bien a veces y otras menos, pero en líneas generales es sólido. Cuando hay muchos enemigos cada uno hace lo suyo y creo que no hay esperas activas entre todos ellos, por lo que puede haber algo de caos, cosa que se va resolviendo a medida que los vas derrotando y empieza a haber menos. La música y el aspecto artístico y gráfico son posiblemente los apartados más sobresalientes de este juego, dejándonos embobados y disfrutando de los paisajes en muchísimas ocasiones. Duskfade es un juego con alma, personalidad, para amantes del completismo y la acción old school y que deja con ganas de mucho más, una señal buenísima

Игрок 0641·Не рекомендует·7 ч в игре

The good: - Nice visuals. - Simple but compelling story with some mysteries that I was looking forward to learning more about. - Some funny NPC bits here and there. - Decent combat once you unlock more moves. - Good, clean UI and controls. You never really have to access the menu during exploration or combat. - The game expects you to revisit stages once you unlock skills and attacks to look for collectibles, which I thought would be a chore, but actually enjoyed. The bad: - Combat is very boring for the first couple of hours. You're stuck with a three-step attack pattern, a dodge, an underwhelming cone-shaped damage skill and a dodge + attack combo that has some nice reach. Once you unlock an invulnerability + aoe damage skill and the heavy attack (with its set of combos), things start feeling better, but that's way too far into the game for my taste. - Combat is balanced entirely around dodging. Even random enemies can deal serious damage if you miss the dodges, and combat design is focused on throwing a bunch of different patterns at you at once, making for a hectic battle experience without much strategy beyond dodge and hit. - Deeply flawed platforming. I would frequently overshot or barely missed platforms, and you can only grab on the edge of specific ledges, which gets old very quick when you realize how often the game wants you to do platforming. - Boss fights seem to all have the same frustrating format. You fight regularly for a while, then the boss becomes invulnerable and starts charging an attack while you have to complete a platforming section on a timer. If you fail to complete it in time, the boss starts dealing constant damage over time while still being invulnerable. You're expected to keep repeating the platforming part until you do it or die from the damage over time. This happens about 3 times per fight, and the damage causes you to go through a short animation at every tick that makes it harder to get the jumps right, to the point where it's better to just retry the boss from scratch.