Игрок 3742·Рекомендует·18 ч в игре

Веселі, динамічні, візуально красиві аркадні перегони, які трохи нагадують TrackMania і картингові ігри, а також являються сіквелом до першої частини HotWheels із кількома відмінностями. Досить суттєвими, хоча всі зміни могли б легко подати у форматі оновлення чи нового сезону в оригіналі. Не являючись фаном і власником жодної машинки від HotWheels у реальному житті, гра, майже, змусила мене замислитись над купівлею окремих моделей. Я можу лише уявити, які відчуття викликаються у фанатів, колекціонерів і людей, чиє дитинство пройшло за побудовою треків і возюканнням із маленькими автомобільчиками. Кожна віртуальна іграшка максимально деталізована, із текстурою пластику й металу, переливанням кольорів. Купівля бажаної машинки – свято, бо в магазині не доступний одразу увесь асортимент, а лише кілька випадкових машинок, які оновлюються раз на 45 хвилин (або за доплату ігровою валютою), тож присутній елемент «полювання» на бажані рідкісні модельки. Візуал – і красивий, і дуже вайбовий. Викликає ностальгію за дитинством, якого не було: 80-ті-90-ті в Америці, центри із аркадними автоматами, вечір у кімнаті будинку, де граєшся новенькою моделькою HotWheels на побудованому з набору треку. Таких біомів тут декілька, а на них розміщуються різні траси. Музика хоч і непогана – електронна, але кількість треків дуже обмежена і може швидко набриднути. Гра має онлайн (його не чіпав, нічого не скажу) і самітній режим. Є кар’єра із різними заїздами, викликами, прогресією і дитячими коміксоподібними катсценами. Можна будувати власні треки, прокачувати авто, купляючи різні перки. Сама механіка перегонів мені дуже подобається. Прискорення, дрифт, стрибки, динамічні перешкоди – класика аркадного жанру. На складності «Hard» і вище, присутньо чимало виклику для некіберспортсмена. Із нових речей, у порівнянні з першою: додали кнопку стрибку, «дешу» вбік (можна таранити, вибивати ворогів або повертатись в польоті назад на пропущену траєкторію), новий режим заїзду «чекпоїнти», прокачку авто, мотоцикли, квадроцикли й інше дрібне, про що міг забути. Все цікаве, не філлерне. Як гравець офлайн – рекомендую. Брав звичайну версію без DLC, пройшов кар’єру із задоволенням. Дана частина грається плюс-мінус так само, як і оригінал, тому якщо сумніваєтесь – можете спробувати спершу її. А ще тут присутній спліт скрін режим.

Игрок 9366·Рекомендует·26 ч в игре

A very fun game a that has some challenge to it, that or I am ass at the game, who knows. Anyways, the locations are all great, love the fact you can drive around each one. There is so much detail put into this game too. Side boosting and a double jump was something I didn't know I needed in a hot wheels game. The cars I used where fun, but I feel the off-road class is probably the weakest though. However, this game does have it's bad. Moving between menus sucks. It feel so slow and there isn't enough short cuts, most notably for the player card. If you choose to redo a race after finishing instead of exiting out of it you get none of the rewards for it, and that is what really makes the menu problem shine. It is so dumb you don't get the rewards if you redo a race after finishing it, but ultimately it is a small problem. Other than that, wish there were dev ghost to beat on all the tracks like Mario has as I think that would have been fun. The game is great and if you liked the first game you will probably enjoy this one. 8/10

Игрок 1570·Рекомендует·4 ч в игре

It's a nice evolution from the previous version, and new game mechanics, but there are some caveats. - Music its an absolute downgrade, its just crap. - Story videos are annoying, but I understand it's for little kids and you can skip them. - Map and menu navigation is less intuitive than previous one. Overall is a nice iteration. 4/5

Игрок 7283·Рекомендует·19 ч в игре

Спочатку гра залишає враження, наче вам продали другу частину, але забули покласти всередину щось нове. Потім починаєш розбиратися - з'явилися стрибки, штовхання, нові класи машин і боси, де треба на швидкості розбивати їхні "життя", влучаючи в кільця прямо на трасі. І раптом розумієш: ні, нове тут є. Просто гра ховає його під шаром дуже специфічного геймдизайну. Моделі машин зроблені чудово - до реальних іграшок їм не вистачає хіба що відбитків пальців. В основі все ще чиста аркада з акцентом на дрифт. Але фізика тут має власний характер і, схоже, не завжди вважає гравця своїм роботодавцем. Невдалий кут, інша поверхня, падіння швидкості або прокачаний скіл - і машина раптом перестає повертати, дрифтувати чи взагалі співпрацювати. Спочатку грішиш на геймпад. Потім на себе. Потім розумієш: ні, фізика просто ледача. А от штовхання - це вже чиста соціальна токсичність. На середній складності можна навіть не помітити, що ця механіка існує. Але варто дістатися сильних суперників або онлайну, і легкий поштовх перетворює твоє авто на мініатюрний супутник Землі. Особливо якщо машина полегшена: тебе чемно підпихнули - і ти вже летиш за межі траси, натискаєш "повернути на трасу", а через секунду знову бачиш пілотон попереду. З одного боку - бісить. З іншого - вчить використовувати весь арсенал агресивної їзди, який раніше сором'язливо називався "контактною боротьбою". Є кілька моментів, де гра перевіряє не майстерність, а вашу психіку: - знайти правильний клас і рівень авто, бо "улюблена машинка" цього разу не проходить за паспортом; - пролетіти пів карти без гравітації й потрапити в чекпоінт розміром із поштову скриньку; - зробити подвійний стрибок, обійти бордюр, знову стрибнути, не впасти й не почати говорити з машиною; - пройти тайм-атаку на золото й зрозуміти, що попередня перемога була просто тестовим запуском; - увімкнути складність під кінець кампанії й раптом усвідомити, що "аркадна гонка" давно перетворилася на вступний іспит у кіберспорт. Музика тут теж вирішила бути механікою. Вона динамічно нашаровується залежно від подій на трасі, але композиції швидко набридають, а вокал іноді звучить так, ніби трек завантажили з інтернету спеціально для режиму караоке. Сюжет із коміксовою пародією існує, але це радше табличка "історія тут була... і десь пішла". А перемикання між кампаніями й DLC змушує гравця розгубитися як водія після першого знайомства з механічною коробкою. І все ж саме тут Turbocharged починає розкриватися. Спочатку вороги здаються "на гумках", рівні - звичайними, а нововведення - декоративними. Потім починаєш шукати скорочення, вчити дрифт, тримати постійне прискорення, використовувати штовхання й вивчати босів. А коли дійдеш до складніших завдань - ти відточуєш кожен рух. HOT WHEELS UNLEASHED 2 не закохує з першого заїзду. Спершу вона губиться у власній фізиці, дивних картах і надто хитрих вимогах, а вже потім виявляє характер. Для спокійної гри на розділеному екрані з дитиною чи невибагливим другом вона чудова. Але якщо викрутити складність угору й перестати грати "на золото, як вийде", це раптом стає напрочуд глибокою аркадою.

Игрок 1321·Рекомендует·5 ч в игре

I'm a lifelong hot wheels fan and can say this isn't just a kids game despite what the story caters for. When you put the difficulty up to hard it gives a good challenge without the feeling of obvious rubber banding. When I win I feel like I have won because of my skill and when I loose I feel like it's because of mistakes I made or incorrect car choice. There's a lot of call backs and nostalgia in the choice of cars used, alot coming from the 2000's and 2010's which hits hard for me. I really liked the last game and this is a good iteration on the last one. They have added upgrades for the cars and few more challenges and obstacles. A great casual arcade racer with a decent enough skill ceilling.