Игрок 1607·Рекомендует·38 ч в игре

> Loads the game, > Go through 15 level load animations to reach the last quit place, > Realize I need some item to solve this puzzle, > Go back through the 15 rooms with all the loading animations, > Open the box and pick up the item, > (Couldn't pick anything else because 6 inventory slots, 4 of which are filled with ammunition.) > Travel to that room all over again, > Realize this item isn't used here. > Kill myself.

Игрок 9815·Рекомендует·50 ч в игре

Касета пра-прадіда «Дача Спенсера 1996» https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3783181073 От я, нарешті, і закрив свій другий «резидент» на платину. Тож сьогодні пропоную вам правильно згадати ремейк першої частини серії та зосередитися на зворотному боці гри – її мінусах і вкрай виморожуючих дрібницях. Бажаю приємного читання. 😊 Марнування часу як кор-механіка Це правда – Resident Evil досі дає прикурити переважній більшості представників жанру. Але не в тому сенсі, про який ви подумали. 80% жаху ви відчуєте не стільки через вкрай добротну атмосферу і відчуття самотності, скільки через неймовірно туге керування; найтупіші, практично інопланетні рішення; і по-справжньому убогі загадки. Найімовірніше, ми запам’ятали гру НАБАГАТО кращою, ніж вона є насправді. Іншого пояснення колективному замовчуванню океану проблем я просто не бачу. Тож давайте рухатися по порядку. Двері Самі по собі вони не проблема. Повільна анімація їхнього відкриття перший раз дійсно працює на атмосферу. Ти неохоче відкриваєш кожні, бо не знаєш, що або хто може ховатися за ними. А потім п’ятий раз, десятий, двадцятий. Ти будеш дивитися на анімацію відкриття кожних. Б❤️‍🔥ядських. Дверей. І мені справді цікаво: у чому була проблема зробити параметр у налаштуваннях на її вимкнення? Обмежений інвентар У вакуумі – чудова механіка, яка справді додає напруги через необхідність постійно робити вибір. Проблема виникає, коли він починає створювати не цікаві рішення, а штучну, безмозку логістику. Добру половину гри ти витрачаєш на біганину маєтком туди-сюди, тому що знову закінчилося місце. Ти не можеш у межах однієї кімнати скомбінувати 2 трави, які лежать на підлозі. Звісно ж ні. Рівно те саме й з набоями для зброї: у чому проблема просто одразу перезарядити порожню зброю, коли всі кишені забиті? Як апогей абсурду наведу лише одну кімнату. В ній знаходяться 3 предмети, 2 з яких потрібно поєднати між собою й поміняти місцями з третім. Тільки ось ти не можеш просто взяти й вирішити цю «головоломку» на місці, без необхідності витратити зайві 10 хв на забіг до ящика й назад. Звісно ж ні. І ні, це не зачіпка заради зачіпки чи ігрова умовність. Ігрова умовність – це величезний багатоповерховий маєток із купою загадок, рослина-мутант, лабораторія під басейном – що завгодно, але не це. І, передбачаючи ваше зауваження, що подібні веселощі є практично в кожній грі серії, – я грав у більшість із них. І ніде це не викликає такого ж печіння, як тут. Тому що це вже не survival horror, а банальний, вибачте, довбоє❤️‍🔥ізм. Виправдання якому, крім віку гри, я не бачу взагалі. Камера Вона може чудово створювати композицію, тиск, відчуття невідомості. Та й статичні ракурси виглядають файно – базару нуль. Тільки от керування з ними не дружить взагалі. До болю буденна ситуація: йдеш собі коридором, завертаєш за кут, і на тебе миттєво накидається черговий зомбі. А камера лише в момент gachi-захвату зволить показати тобі, який же ти наївний бовбес. Браво, Capcom, справді. Керування Ось тут починається повна пі❤️‍🔥да. Вибачте, кажу як є. На клавіатурі грати просто неможливо, а геймпад допомагає дуже частково. Постійний тупняк персонажа на рівному місці, розвороти по півтори години і дуже. Довге. Вазюкання. У кишенях. Серйозно, на кожну дію йде рази в 3 більше часу й зайвих натискань, ніж взагалі того варте. Ситуація з піаніно теж чудово ілюструє проблему. Щоб зіграти «Місячну сонату», спочатку потрібно знайти ноти, віднести їх Ребецці, попросити зіграти – і вуаля. Але заковика в тому, що поки вона тренується грати, тобі потрібно побродити маєтком. Чому? Навіщо? На❤️‍🔥уя? Я що, просто стоячи поруч, «вайбік» їй псую? А історія з одним ключем то взагалі комедія. Після успішного виконання сонати відкриваються двері, всередині яких на тебе чекає щит. Щоб його взяти, доведеться мотнутися на самий початок маєтку, ну або до найближчого ящика. Коли ти поміняв їх місцями, прешся ЩЕ РАЗ на самий початок, щоб повісити другий над каміном і відкрити наступну головоломку – годинник. І тільки після цього тобі нарешті дають ключ. Знаєте, скіки дверей він відкриває? Одні, бл❤️‍🔥дь! Після яких гра одразу запропонує від нього позбавитися. Заради одних нещасних дверей зробили окремий ключ, добуваючи який ти подумки вже захарився нарівні з персонажем. Що, не смішно? Мені теж. Виникає закономірне питання: навіщо? Для атмосфери? Ні. Для класної, складної головоломки? Теж ні. Може, хоч цікава битва буде, нова зброя чи навичка? Ні, ти просто збігав туди-сюди кілька разів і просрав 30–40 хв життя. Вітаю! То що в підсумку? Гра постійно витрачає твій час на дії, які не створюють ані напруги, ані цікавих ситуацій, ані нагороди. Вони просто невиправдано довго тягнуть фімоз. Усе настільки повільно, що через деякий час я почав гру просто-таки ненавидіти. І ні, я не хворію на СДУГ і не прошу, щоб RE1 став умовним Ninja Gaiden. Я прошу адекватного ставлення до себе як до гравця. Capcom же на болту вертіли всі мої хотілки. “Гівно ти, а не художник” Місцеві загадки я можу описати однією влучною фразою: «Я – художник, я так бачу». Перші пару годин мені здавалося, що зі мною щось не так. Тому що я не міг розв’язати елементарні, на перший погляд, загадки в межах однієї кімнати. Але з часом усе стало ясно – їх створював інопланетянин. Або японець, що теж підходить. Ху❤️‍🔥ові тут загадки, ось я до чого. Наведу одну як приклад. Ворота охороняють дві статуї Цербера з червоними та синіми очима. Написи під ними свідчать: «Бойовий клич помсти» та «Останні подихи руйнування». Поруч стоять і два флюгери, яким потрібно вказати правильний напрямок: теж червоний і синій. Заради стислості проспойлерю вам «головоломку»: текст на статуях не має до розв’язання жодного. На❤️‍🔥уй. Стосунку. Така само ситуація і з обладунками лицарів, червоною книгою, рентгеном пацієнтів тощо. Я бачив у іграх багато тупих загадок. Бачив складні та багатоступеневі. Але ну настільки УЙО❤️‍🔥СЬКИХ, де розробники спеціально показують одне, говорять друге, а думають взагалі про третє – ще треба пошукати. Висновки Resident Evil Remake – легендарна гра, з якого боку не подивись. Попри всю мою гнівну пасту вище, гра мені справді дуже сподобалася. Її історичне значення дуже важко переоцінити, особливо з огляду на неймовірну навіть сьогодні графіку та дуже густу атмосферу маєтку. Але чи було приємно в неї грати? Ось тут уже дуже, дуже зі скрипом. В оригіналі 1996 року багато обмежень справді були частиною філософії survival horror того часу: повільне пересування, завантаження дверей, маленький інвентар, бек-трекінг, фіксована камера. Усе це допомагало зробити гравця вразливим. Але, Capcom, не обов’язково було повторювати все ДОСЛІВНО. Грати в неї сьогодні мені було болісно через величезну кількість невиправдано дратівливих речей. Проблема для мене не в якійсь одній поганій механіці. Проблема в десятку невеликих обмежень, які складаються в один величезний клубок, що душить тебе без зупину. Гра постійно вимагає терпіння там, де могла б бути банально людяною. Від переосмислення класики все-таки хочеться бачити збереження оригіналу в сучасній, КОМФОРТНІЙ обгортці. А якщо під час гри ти половину часу думаєш не про неї, а про те, з якою радістю повідбивав би молотком пальці розробникам, – значить, роботу вони зробили спірну. ✅ Гра неперевершено почуває себе на Steam Deck; ❌ Українська локалізація відсутня, однак є якісний переклад за авторством Кіндрат Книш: https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=2862300153 Також якщо вам цікава тема та хотілося б отримати більш детальну інформацію – раджу до перегляду відео пана Даянга: https://www.youtube.com/watch?v=anv0qOTr4B8 Дякую за увагу, дорогі читачі! І до зустрічі в наступній рецензії. 🫶 8/10

Игрок 4735·Рекомендует·23 ч в игре

A remaster of a remake of a game originally released in 1996, Resident Evil HD Remaster is living proof that some games can survive decades of change and still remain just as impressive. Compared to modern Resident Evil games and many other horror titles that have become less and less scary over the years, the original Resident Evil feels completely different. Its horror does not come from constant jump scares or overwhelming enemies, but from a persistent sense of unease. You never know what is waiting behind the next door, and you never know whether the ammunition in your inventory will be enough to survive until the next supply. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3785212654 Beyond that, this feeling of anxiety also comes from Capcom’s incredible use of camera placement. As one of the finest examples of a linear hakoniwa-style design, this choice was undoubtedly right. Since players cannot freely control the camera, the developers have complete control over what you see and what you don’t see. This allows them to carefully arrange lighting, items, and enemy encounters, making sure you will see exactly what they want you to see and not see what they don’t want you to see. Of course, this design also comes with its own drawbacks. Because of the fixed camera angles, you constantly have to adjust your movement direction as the camera changes. For example, there is a section where you need to push a statue before the wall closes, requiring you to move extremely quickly, and I failed multiple times simply because the camera changed and made me run in the wrong direction. Similarly, the inventory system is also a double-edged sword. In this game, Jill starts with eight inventory slots, while Chris starts with six. No matter who you choose, your inventory space is extremely limited. This means every time you leave the safe room, you need to carefully manage your resources. You have to consider how many weapons, how much ammunition, and how many healing items you should bring with you. And yes, the tense resource management is one of the game’s defining features. However, the frustrating part is that because this game features item boxes, you cannot simply drop items on the ground like you later could do in Resident Evil 0. This means that if your inventory is full and you come across an important key item, you have no way to pick it up. Instead, you have to run all the way back to a safe room, clear out some inventory space, and then return to retrieve it. During this process, you have to go through countless doors, sit through countless loading screens, and that's a lot of time wasted just moving back and forth. There is no denying that the Spencer Mansion is one of the most iconic examples (perhaps even the best) of level design in video game history. With that said, because of how large and complex it is, combined with the fixed camera system and the unavoidable backtracking required during puzzle solving so it is very easy to get lost during your first playthrough, so I highly recommend preparing a map or some guides beforehand. Overall, Resident Evil HD Remaster perfectly preserves the charm of the original 1996 version while taking its visuals and horror atmosphere to the next level. Although it is significantly more demanding compared to the newer Resident Evil titles developed on the RE Engine, this would still be the best way for newcomers to experience what made the original Resident Evil so special. 8.5/10

Игрок 2252·Рекомендует·45 ч в игре

Resident Evil HD Remaster is one of those games that proves a great horror game does not need modern graphics or complicated mechanics to be scary. Originally released as the 2002 remake of the first Resident Evil, this HD version gives the game a visual upgrade while keeping almost everything that made the original so good. The Spencer Mansion is still the highlight of the experience. The mansion feels mysterious, dangerous and surprisingly believable. The fixed camera angles work really well because they constantly leave you wondering what is waiting around the next corner. You might hear a zombie before you see it, or walk into a room without knowing what is hiding just outside the camera. The game also does a great job with survival horror. You have limited ammunition, limited inventory space and a limited number of healing items, so you have to think about how you approach each situation. You cannot simply kill every enemy you come across. Sometimes it is smarter to run away and save your resources. The Crimson Heads are a great example of this. Killing a zombie does not always mean it is gone forever. If you do not deal with its body properly, it can come back as a much faster and more dangerous enemy. This makes you think carefully about which enemies are worth killing and which ones you should avoid. The puzzles and exploration are also a big part of the experience. The puzzles are not particularly difficult, but they encourage you to explore the mansion and remember where you have been. The limited inventory can be frustrating at times, especially when you find an important item but have no room to carry it, but it also makes you plan your trips more carefully. The HD upgrade looks good overall. The environments are sharper, the character models look better and widescreen support makes the game feel much more comfortable on modern televisions. However, it is still very obvious that this is a game from 2002. Some backgrounds and cutscenes look dated, but the strong art direction helps the game hold up surprisingly well. The controls can take some getting used to, especially if you are accustomed to modern Resident Evil games. You can choose between the original style controls and a newer control option, but the fixed camera can sometimes make the newer controls confusing. Once you get used to the classic controls, they actually work quite well with the game's design. The story is simple but entertaining, with zombies, Umbrella, secret experiments and plenty of classic Resident Evil moments. Some of the dialogue is cheesy, but honestly, that is part of the charm. Resident Evil HD Remaster does have some flaws. There is quite a bit of backtracking, the inventory system can become annoying and the controls feel dated compared with modern games. However, these problems are also part of what gives the game its old school survival horror identity. Overall, Resident Evil HD Remaster is still an excellent game. It may take some patience to get used to its slower pace and older design, but once you get into it, the atmosphere and tension are incredibly effective. It does not need to completely reinvent Resident Evil because the 2002 remake was already fantastic. The HD Remaster simply gives that experience a cleaner presentation for modern players. Final Score: 8.5 out of 10 If you enjoy survival horror, Resident Evil HD Remaster is absolutely worth playing. It is old fashioned in some ways, but its atmosphere, exploration and resource management still hold up extremely well.

Игрок 7331·Рекомендует·2 ч в игре

The OG game that started the franchise with improved graphics and gameplay. Despite being remastered of a 2002 remake it still kept the original controls a bit optimzed to make it more modern but for 2015 they are still outdate...today the game is good and still enjoyable and playable but controls can be awkward until you get used with or maybe no as it also the camera is still in angles specific to games created in late '90 and early 2000..it is depends on you and your patience to learn. Graphics are the best thing as it feels more modern unlike the OG that was fully pixels. You will have to make every bullet count so don't waste it as for a remastered game you have to learn to shoot as no aim and at begin you might waste your bullets on one zombie...but in time you can get better to it. If you want to experience or reexperince the OG game you can have your fun and enjoy the begin of an beloved era !

Игрок 0223·Рекомендует·24 ч в игре

¿Es posible hacerlo mejor? Sí, pero el juego es un port decente de un PUTO JUEGO DE 2002 y es INCREÍBLE. Con el enhacement pack de mulderland el juego en estos días hace que siga siendo un 10. Ojala el movimiento del Joystick fuera mejor pero es totalmente jugable El juego es bastante duro, jugar con Chris al principio se hace muy cuesta arriba, pero uno acaba como siempre, sobrando un kilo de balas y curas, tiene el comienzo mas duro de toda la saga diria y desgasta bastante el primer cuarto de juego. ¡IMPRESCINDIBLE!

Игрок 8077·Рекомендует·11 ч в игре

一周目高山难度6h完结！！不得不说摄像机视角偶尔会有一些难受，但是我对于这类游戏是十分受众的，老游戏的怪物机制还是太好了（对我来说）（。）现在开始全成就周目awwwww，剧情方面就不多说了，广为流传。希望早日重置有关chris主线的几部！！坐等维罗妮卡哦，，哦哦……同人女不会输啊啊（。，。

Игрок 0705·Рекомендует·15 ч в игре

Clássico é Clássico! É um jogo que também merece um Remake nos moldes de RE2 e RE3.