Игрок 4871·Рекомендует·699 ч в игре

Shadow of the Tomb Raider offers the best game of the trilogy. While the jungle might be a place of death, the game really comes to life with a nice balance of puzzles, combat and exploring. A true ending to a awesome trilogy.

Игрок 1184·Не рекомендует·51 ч в игре

Зробити заключний проєкт універсально обожнюваного перезапуску франшизи, що занурює гравців у колоритний і відносно малодосліджений у попкультурі пантеон Латинської Америки, настільки невдало — “досягнення”, варте вивчення. Shadow of the Tomb Raider мала би зберегти, вдосконалити і примножити напрацювання попередніх двох частин, щоб презентувати механічно доладний та наративно пронизливий досвід. Проте на ділі вона стала проєктом-розчаруванням, який якісно не працює ні з технічного, ні з ігроладного, ні з наративного погляду. Технічне каліцтво і паркур на мінімалках Найбільшою помилкою, яку можна зробити впродовж гри, є вибір її найвищої складності — “Deadly Obsession”. На додачу до важчих боїв, вимкненого “Інстинкту виживання”, що підсвічує колекційні предмети та ворогів, і низки додаткових модифікаторів, єдиними місцями, де гравець зможе зберігати прогресію, стануть розкидані світом вогнища. ⚙️ Відносно звична для ігор (зокрема soulslike-жанру) практика — однак тут вона приправлена своєрідною “технічною рулеткою”. Shadow of the Tomb Raider схильна без жодних причин вилітати, і стається це так часто, що довіра неї просто відсутня. Ти можеш витратити 20–30 хвилин на навігацію ризиковою локацією, сутички з хвилями ворогів і просування до мети — але, якщо не пощастить і програма раптово закриється, весь поступ буде анульовано. 🧗 На додачу до своєї технічної недосконалості, проєкт має й ігроладні вразливості, що також змусять регулярно перепроходити низку тривалих секцій. Порівняно з попередніми двома частинами, платформінг у Shadow of the Tomb Raider чомусь став не тільки значно непередбачуванішим, а й часом геть поламаним. Лара Крофт може просто пролетіти повз виступ, вирішити не чіплятися гаком за стіну під час стрибка чи падіння — або ж успішно зачепитися, а потім раптово зірватися вниз, бо під час підйому мотузка зіштовхується чи то з невидимою стіною, чи то з якоюсь “сліпою зоною”. Щонайменше 5–7 годин від мого загального ігрового часу були витрачені на марудні перепроходження локацій унаслідок вильотів чи ненадійного платформінгу. Занепад розкрадачки гробниць Якщо відкинемо проблемний платформінг і скеруємо погляд на інші елементи ігроладу та наративну площину, ситуація стає кращою — проте не набагато. 🆕 Як і багато сиквелів, цей проєкт використовує підхід, де протагоністка з тих чи інших причин втрачає всю зброю, спорядження та частину навичок, через що має починати подорож із чистого аркуша. На початку гри цей троп має сенс, і в Shadow of the Tomb Raider він виконаний якісно — Лара зазнає трощі літака в джунглях і має поволі відновлювати свій арсенал. Проте опісля починається відверте зловживання. 💢 Розкрадачка кілька разів повторно втрачає своє спорядження й має протистояти численним хвилям ворогів, маючи лише ніж чи лук — але коли кожен противник озброєний пістолетом, дробовиком чи гвинтівкою, які Лара відмовляється бачити чи підбирати, ці сюжетна умовності складно сприймати інакше як висмоктані з пальця. 💢 Додай до цього найбільшу локацію гри, що займає чи не чверть усієї карти світу, де протагоністка змушена ховати всю зброю, крім лука, й не має змоги змінювати екіпірування чи вбрання, і всі ці ігроладні обмеження починають не на жарт допікати. 📜 Сюжет Shadow of the Tomb Raider передбачуваний і геть не захоплює — що, зважаючи на наративну лінію про таємний орден, який прагне світового домінування, що тягнулася ще з першої частини, дуже розчаровує. Більшість персонажів, із якими ми матимемо справу, будуть картонними фігурами, чия взаємодія з Ларою зведеться до реплік “Are you okay?” чи “I need your help, this is important”. Сама розкрадачка за сюжетом проходить особистісну еволюцію та зміну орієнтирів — однак більшість часу проводить у монотонному коментуванні всього навколо та безсенсній біганині локаціями для виконання прохань безпорадних NPC. Ода топографічному кретинізму Якщо проєкт про розкрадачку гробниць чимось і має чіпляти, так це дослідженням неповторних місцин, де багато століть тому знайшли упокій величні королі, зухвалі шукачі пригод і сміливі полководці — а також, власне, розкраданням цих усипалень у пошуках цінних реліквій. 💍 На жаль, як це часто буває з подібними проєктами, між якість й кількістю розробники обрали друге. Гравців засипають стількома артефактами, що після збору перших 50–60 в очах починає двоїтися, а дослідження світу із процесу, що зачаровує, перетворюється на нескінченну рутину. 💡 Попередні частини франшизи дозволяли ретельно вивчати більшість знахідок, щоб виявляти додаткові деталі. Знайшов вишуканий золотий келих? Зазирни всередину, і Лара зазначить, що його використали для чийогось отруєння. Натрапив на оздоблений кинджал? Покрути його, розглянь ближче — й виявиш, кому саме він належав і що робить у цій гробниці. Такі дрібнички додавали проєктам глибини, фактурності та характеру. У Shadow of the Tomb Raider чи то через чисельність артефактів, чи то через творчу кризу більшість знайдених скарбів при вивченні “обдаровують” нас лише непотрібними, пласкими й малоцікавими особистими ремарками Лари, що часто не несуть жодного смислового навантаження. Пошук більш як трьох сотень колекційних предметів, розкиданих світом — тортура сама собою. Що робить їхній пошук у цьому проєкті нестерпним? Абсолютно безтолкова карта світу. 🗺️ Створити двовимірну мапу для гри, що побудована на ландшафтній багатошаровості і вертикальності — це геймдизайнерський злочин і інструмент для катувань, над яким працювали чи то профани, чи то психопати, чи то садисти. Можливо, 3 в 1. 🏺 Бачиш на карті поруч із Ларою реліквію, яку хочеш підібрати вже зараз — замість того, щоб повертатися в гробницю і вдруге витрачати 10 хвилин на паркур? Жодної вказівки, де саме цей скарб розташований із погляду вищезгаданої “вертикальності”, не отримаєш! Якщо пощастить, скарб чекатиме поруч: за стіною чи на землі. Якщо пощастить менше, ти марно витратиш час на пошуки — бо колекційка лежить на малодоступному гірському узвишші прямо над головою, до якого за сюжетом доберешся лише згодом. Якщо геть не пощастить, реліквія схована десь під землею, на дні затопленої потаємної печери, дістатися до якої можна лише через прихований прохід за кілометр звідси. 🗺️ На додачу до дизайнерської недолугості, мапа ще й геть не оптимізована. Гортати її мишкою, щоб, до прикладу, позначити жаданий предмет, практично неможливо — курсор автоматично “примагнічується” до кожного найближчого артефакту на мапі, незалежно від того, зібраний він чи ні, що, зважаючи на кількасот колекційних предметів і додаткових маркерів, робить цю задачу майже неможливою. Керувати картографічним курсором клавішами WASD теж не варіант — мапа чомусь не реагує на кнопки A і D, тому гортати її можна виключно вгору-вниз. Тінь розкрадачки гробниць 💢 Потенційно яскравий і глибокий проєкт про становлення легендарної Лари Крофт обіцяє вдосконалений ігролад, надвисокі ставки, драматичну історію та випробування вмінь розкрадачки — та на практиці стає випробуванням для нервової системи гравця. 💢 Постійні “вильоти”, технічна неохайність і неякісна оптимізація, повсюдна геймдизайнерська лінь і беззмістовні ігроладні обмеження, покликані розтягнути час у грі, затоплення світу безглуздими артефактами, пошук яких не приносить задоволення, а знаходження — радості. Всі ці речі не лише означають, що заключна частина перезавантаження франшизи є найслабшою з трьох, а й роблять проєкт відверто не вартим уваги. Shadow of the Tomb Raider — сумна й розмазана крапка в історії, що починалася як один із найяскравіших ігрових перезапусків. Замість тріумфального фіналу трилогії ми отримали гру, що цілком виправдовує слово “Shadow” у власній назві — бо стоїть у тіні попередників і “закопує” їхні напрацювання (та власний потенціал) глибше, ніж будь-яка гробниця, захована в джунглях Перу.

Игрок 7217·Не рекомендует·4 ч в игре

The game contains a lot of bugs. The puzzles sometimes get stuck, and I often have to restart the game. Also, when Lara rappels down a rope, the rope sometimes completely disappears or glitches. The graphics are good though. Overall, I would give the game a 5/10.

Игрок 1792·Рекомендует·18 ч в игре

The story has its weak points, but the gameplay is cinematic and action packed, what you would expect from a Tomb Raider game. Jonah has to be on one the most insufferable side characters I have ever come across in a video game. All in all, it's a great ending to the trilogy.

Игрок 2729·Рекомендует·16 ч в игре

Really enjoyed this game! The story is really good and there’s loads of stuff to explore. I’d give it a 9.5/10 though because I kept getting this annoying bug where the characters had no voice audio every time I loaded the game, even though all the other sounds were working fine. had to restart the game every single time to get the voices back, which got pretty annoying. Other than that, I really enjoyed playing it. Definitely recommend!

Игрок 7276·Рекомендует·14 ч в игре

Грязная Лариса стонет на каждом уступе, и громко дышит в кустах без регистрации и смс: Из плюсов и минусов : + Хорошо поработали над персонажем и её задницей, графика на высоте. - Слабый сюжет, а в принципе, если не вникать , то норм. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3802827944 P.S. Тем разработчикам : Кто придумал "Испытание Орла" Желаю так же само попадать к себе домой.

Игрок 6013·Рекомендует·10 ч в игре

Probably my least fav Tomb Raider out of latest trilogy. but for 5 dollars its pretty fine and gameplay is good but story was boring af.

Игрок 0844·Рекомендует·37 ч в игре

Evet arkadaşlar bu oyunu oynayın oynattırın harika bir oyun almak için bence düşünmeye gerek yok. İyi eğlencler.